«ВОЛЕЙБОЛЬНА ВІННИЧЧИНА: ЛЮДИ, ПОДІЇ, ФАКТИ» (випуск №58). СТОРІЧЧЯ ОРІНГЕЛЯ!!!

Одразу хочу попросити вибачення у всієї волейбольної Вінниччини від імені «Волейбольної Вінниччини». Бо цей текст мав з'явитися ще 4 березня цього року. Саме в цей день – рівно сто років тому – народилася така волейбольна (і не тільки) людина, як Самуїл Шулімович Орінгель.

Як повідомляє в одній з соціальних мереж голова спортивної ветеранської організації Вінниччини Георгій Самков, свою діяльність на Вінниччині Самуіїл Шулімович розпочав у 1954 році у Козятині, де він працював у Козятинському вищому міжрегіональному професійному училищі залізничного транспорту вчителем історії та заступником директора з виховної роботи, активно займався волейболом та тренував команду училища. Спортивна спільнота тодішнього Козятинського району обирала Самуїла Орінгеля головою Козятинської спілки спортивних товариств та організацій. З 1967 року він переїжджає до Вінниці на посаду директора центральної спортивної арени Вінниччини – стадіону «Локомотив». Пізніше Орінгель викладав історію в одній з вечірніх шкіл Вінниці, працював в штабі цивільної оборони «Вінницького оліяжиркомбінату». І всі ці роки Самуїл Шулімович займався суддівством волейбольних змагань у тому числі – й найвищого рівня. Отримав звання «Судді республіканської категорії».

Не стало Самуїла Орінгеля 14 січня 2002 року. Він похований у Вінниці, на П'ятничанах.

Наскільки мені відомо, пам'ять про Самуїла Шулімовича на сьогодні не відзначена якимись турнірами, призами його імені, топонімічними назвами тощо. Можливо, хтось з нашої волейбольної спільноти запропонує – як нам відзначити пам'ять про Самуїла Орінгеля. А якщо у когось збереглися світлини Самуїла Шулімовича, то додайте їх до цього допису.

Олександр Мазан, «Волейбольна Вінниччина», 5 липня 2023 року