ІЛЛЯ ПОЛІЩУК: «ПИТАННЯ З МОЇМ МОЖЛИВИМ ПОВЕРНЕННЯМ В «МХП…» ЩЕ НЕ ВИРІШЕНЕ»

Нещодавно – 18 травня 2024 року – фейсбук-сторінка «Волейбольна Вінниччина» та сайт «Спортивне Поділля. Волейбол» опублікували мій текст з назвою «НА «МХП…» У МАЙБУТНЬОМУ СЕЗОНЕ ОЧІКУЄ СЕРЙОЗНЕ ПОВЕРНЕННЯ!?», де мова йшла про варіант з можливим поверненням майстра спорту та дворазового бронзового призера чемпіонатів України (2017 та 2023) Іллі Поліщука (1996, Козятин) до провідного вінницького волейбольно клубу, яким на цей час є «МХП…».

8 травня 2024-го випадково зустрів майже все сімейство Поліщуків (у трьох поколіннях, принаймі) на фіналі 3-го етапу Всеукраїнських шкільних ігор «Пліч-о-пліч» з волейболу серед дівочих команд 2009 року народження. Скориставшись нагодою, поцікавився у «першоджерела» - Іллі Олеговича (я не випадково саме так називаю Іллю Поліщука, але про це – трішки пізніше):

- Пане Ілля, волейбольною та навколоволейбольною спільнотами Вінниччини «ходять вперті чутки» про ваше вірогідне повернення до «МХП…». Наскількі ці чутки близькі до реальності?

- На цей час нічого конкретного сказати не можу. Все може бути.

- Чи можна вашу появу на різніх волейбольних заходах у Вінниці та на тренуванні вихованців «Вінницької обласної СДЮСШ» з подарунками вважати, що таке повернення, це скоріше «такі да», аніж – «ні»?

- Я як волейбольна людина, цікавлюсь різними волейбольними активностями, зараз знаходжусь у відпустці, тому з радістю відвідую різні волейбольні події. Я побував на тренуванні юних волейболістів під керівництвом моєї першої тренерки – Лариси Сивобородько, подарував хлопцям футболки… Просто недалеко мешкаю і вважаю за потрібне підтримувати волейбол у різних його проявах. А сьогодні я з родиною прийшов підтримати свою молодшу сестричку, яка змагається за перемогу у складі команди Козятина (про Іванку Поліщук – у нас буде окремий матеріал). Це не говорить, що я неодмінно пов'язую своє волейбольне майбутнє з «МХП…». Але, повторюю, все може бути…

Як бачимо, Ілля – ще той дипломат. Не сказав «такі да», але й не спростував чутки… А чому він має першому, що попався на його шляху, підстаркуватому дядькові відкривати свої (і не тільки свої, але про це – у подальшому) плани?

Нагадаю, що ця розмова відбулась 8 травня 2024 року, а за цей час «чутки» дещо «матеріалізувались».

Як би там не було, але, якщо цей трансфер таки відбудеться, то волейбольна Вінниччина отримає не тільки класного волейболіста – відбудеться знаковий трансфер «на вхід» нашого «колишнього», як приклад для інших, що блукають (і не завжди успішно) волейбольними світами у пошуках свого волейбольного щастя.

А ще чекаємо від прес-служби «МХП…», що наче води з Південного Буга в рота набрала, про те, що відбувається (або не відбувається і чому не відбувається) у клубі.

Олександр Мазан, 20 травня 2024 року