Гурт "Nazva" - «альтернативний етноарт хаос»
Нарешті. Новий матеріал від мене. «Я так ждав, ждав. І нарешті дождався» - сама від себе, що хоч щось напишу.
Сьогодні поговоримо про один український гурт – «Nazva». Я вже давно хотіла про них написати (ще з часів пісні «Сіґеле-міґеле»), але якось руки не доходили. Тому пропоную не зволікати й перейти до справи.
🎶Гурт «Nazva» створений у Львові в 2019 році. Учасники: Павло Гоц та Ярослав Яровенко. Хлопці познайомилися у складі львівського фольк-гурту Joryj Kłoc. Як визначає дует, вони «галицько-донбаський» гурт, а стиль ідентифікують як «альтернативний етноарт хаос»; музику грають на контрабасі, альті, клавішах та флор-томі. Якщо чесно, я хотіла знайти біографію хлопців, щоб подивитися хто з них, де народився, бо просто так «галицько-донбаський» проєкт не міг з'явитися. Але не знайшла. Шкода. Тут і про сам гурт не дуже багато інформації в інтернеті (приблизно одне й те саме). Тому пропоную поговорити про саму музику.
Родзинка пісень – це синтез поезії, цитат та творів класиків, музика та ритми різних народів світу. Причому, інструментал не просто суміш різного фолку, поп тощо, а саме інтерпретація через українські мотиви. Виходить доволі цікаво й незвично (те що я люблю). Один з найвідоміших треків – це «Сіґеле-міґеле» про який я вже згадувала вище. У січні 2022 року пісня наробила дуже багато галасу. Дійшло до того, що люди почали будувати цілі теорії, що ж таке Сіґеле-міґеле. До речі, як зізнавалися самі автори, це означає «коза», «козеня» тощо. Пісня вийшла дуже вчасно ( на зимові свята), чим завоювала прихильність мільйонів.
Але історія ще однієї їх пісні, теж цікава.
«На дно» - одна з останніх пісень у якої є офіційний кліп. Скажемо так, це не крайня пісня, бо хлопці генерують творчість майже нон-стоп. Особливо, якщо слідкувати за їх тік ток сторінкою, то точно з'явиться таке враження. Далеко не всі їх треки доходять до фінального релізу (можливо, помиляюся)… Але я відступилася від теми. «На дно» написана й виконана у співпраці з виконавицею Krutь. Кліп знімався в будинку Івана Франка. До речі, випустили за день до дня народження письменника. Пісня «На дно» розкриває образність трикстерів — архетипних міфологічних персонажів. Виконавці кажуть, що текст пісні відображає «особливий шарм та чарівність» цих героїв. Якщо знаєте образи Захара Беркута і Лиса Микити (автор – Іван Франко), то це пісня про них і про подібних до них. Це перший трек з майбутнього альбому Гурма, у якому Nazva планує відійти від звичного формату альбому фітів й натомість створити альбом співпраць із музикантами, поетами, художниками, лідерами думок та режисерами.
Ну, що ж… Час підводити підсумки. Особисто мені подібна музика дуже подобається. Вона незвична, при цьому легко впізнати українські фольклорні мотиви, тексти легко запам'ятовуються й застряють у голові надовго. Якщо вам подобаються фольк-музика або арт-хаус, то це для вас. До речі, деякі їх треки, ви знайдете у телеграм каналі 😉.
Кіон Катерина, проєкт UKR story