БОРІС ДЖОНСОН ПРО ВІДВІДУВАННЯ МУЗЕЮ-САДИБИ УЇНСТОНА ЧЕРЧИЛЛЯ

Цього року у харківському видавництві «Віват» вийшла книга справжнього друга України, британського екс-прем'єра Боріса Джонсона «Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію» (переклад Юрія Гірича). Хоча книга вийшла просто мізерним тиражем – тисяча примірників, вони стала справжнім бестселером. Її вже зараз розривають на цитати. Проєкт Mazan-Info, користуючись тим, що видавець не заборонив цитувати пана Боріса, пропонує вам деякі «тематичні» вибірки з тексту. Зокрема, цікавими, на мій погляд, здаються враження самого Боріса Джонсона від відвідування музею-садиби Уїнстона Черчилля під назвою «Чартвелл».

«Ага, думаю, стоячи, нарешті, в особистому кабінеті Вінстона Черчилля. Ось як він це робив. Завдяки спеціальній перепустці від адміністрації Чартвеллу мені дозволили пройти за канатну огорожу й підійти безпосередньо до робочого столу. Я розглядаю ті самі чорні, круглі - у стилі Джона Леннона - окуляри з Бонастрит, які він носив; ось його дірокол, ось бюст Наполеона, дещо більший, ніж погруддя Нельсона, а тут - пресс-пап'є, яке можна побачити на деяких його фото.

Я нахиляюся, щоб уважніше оглянути потертості правого підлокітника його робочого стільця – нагадування про те, як чудернацьки Черчилль затискав його, мабуть тому що в нього було зміщене плече. Та мене ввічливо просять відступити назад – напевне, переймаються, що я збираюся випробувати крісло своєю вагою.

Я без вагань підкорююсь. Я вже достатньо побачив.

Це не звичайний англійський заміський будинок із приголомшливими виглядами на принади Кента, з рибними ставками, із полем для крокету, із кінотеатром, із художньою студією, і взагалі з будь-якими благами цивілізації, які джентльмен міг собі вигадати для місця дозвілля. Ні-ні: це значно вдосконалений єлизаветинський маєток не є домом спокою і відпочинку. Це механізм.

Не дивно, що дизайн цього дому вийшов із того самого переповненого ідеями мозку, який посприяв винайденню танка, гідролітака, передбачив атомну бомбу. Маєток Чартвелл, Вест-Гем, графство Кент, є одним із перших у світі текстових процесорів. Увесь будинок – гігантська машина для генерації тексту.

Унизу розташована кімната із зеленими лампами, що звисали зі стелі, і мапами на стіні, та телефонна станція: тут Черчилль розташував референтів, одночасно їх працювало шестеро – молодші викладачі з Оксфорду, науковці, деяким із них судилися високі академічні відзнаки. Тут вони «горбатилися»: перебирали книжки та документи, «прочісували» дані в пошуках будь-чого, що стало б йому в пригоді.

Вони були його нібелунгами, його ельфами-помічниками, гномами Гефестової кузні…

… Можна пройтися коридором до бібліотеки – а тут у повному розпорядженні, переважно в шкіряних палітурках, іще 60 тисяч томів. То була його база даних…

…Я крокую на інший бік кімнати і підходжу до приставленої до стіни високої похилої конторки, подібної до підставки для читання газет у клубі…»

Далі – буде

Олександр Мазан, 1 грудня 2023 року