52 РОКИ ТОМУ МИКОЛА ЯВТУШЕНКО ВИГРАВ «ЗОНУ» НАЦІОНАЛЬНОЇ ПЕРШОСТІ
Півтора роки тому – у червні 2022-го – я розпочав спільний з «Вінницькою обласною універсальною науковою бібліотекою ім. Віталія Отамановського» проєкт з пошуку та публікації інформації, опублікованої у періодичних виданнях минулих років. До речі, привітні працівниці відділу періодики показали мені газету видання 1887 року (!!!). Тоді я попросив спортивні видання тодішної 50-річної давнини – 1972 року видання. Якраз того року я почав отримувати «Совєтський спорт» та «Спортивну газету» і регулярно знайомитися з цими виданнями.
Про те, з яким хвилюванням я розкривав підшивку з газетами, які я 50 років тому буквально «ковтав» від першої сторінки до останньої в день її отримання, - окрема розмова. Знаєте, це нагадує щось таке, коли ти прийшов у ресторан і домовився там про зустріч з дамою, якою ти колись – 50 років тому – скажімо так, захоплювався, і не бачив її відтоді. Я тоді якби знову поринув у своє юнацтво та переживав спортивні події 1972 року, неначе вони відбулися учора.
Ось так у одному з номерів «Спортивної газети» від 1 липня 1972 року я натикнувся на такий матеріал. Річ у провідній (і єдиній тоді) спортивній газеті України йшла про зональний турнір «Першості України-1972» та «Кубку СРСР-1972» з легкої атлетики, який 29-30 червня 1972 року проходив у Вінниці – на стадіону теперішнього «Центрального парку ім. Миколи Леонтовича» під головуванням судді всесоюзної категорії Ю.П. Гордєєва. Зокрема, у змаганнях з чоловічого бігу на 400 метрів – уже тоді цей вид легкої атлетики був одним з провідних – перемогу, залікові очки та путівку до фіналів названих змагань одержав вінничанин Микола Явтушенко з результатом 48,8 секунд. Я собі зробив відповідний запис у зошит та знімок цього газетного матеріалу на пожовклому від часу газетному папері.
Аж ось через рік мене познайомили з Миколою Івановичем Явтушенко, який працює у провідній легкоатлетичній школі Вінниччини (і не тільки) – «Вінницькій обласній СДЮСШОР з легкої атлетики». Ми розговорилися, він розповідав про свою легкоатлетичну молодість, а у мене в голові крутилося це прізвище і я тоді не міг зрозуміти – де я його зустрічав? А коли порився у своєму зошиті, то, нарешті, віднайшов там ті самі «48,8» авторства Миколи Явтушенка.
Ми домовились з Миколою Івановичем, що колись детальніше поговоримо про його легкоатлетичну молодість та і, взагалі, про непростий життєвий шлях звичайного (але прудконогого) сільського хлопця з Ямпільщини. Звичайно ж, з відповідними «артефактами».
Отаку подорож у історичне спортивне минуле я здійснив завдяки «Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Віталія Отамановського». Про це минуле не знає жодний інтернет зі своїм «штучним мозком».
Подорожував у минуле разом з «Вінницькою обласною універсальною науковою бібліотекою ім. Віталія Отамановського» Олександр Мазан, 2 січня 2024 року