«Національна легенда України». Цікаві факти про життя Марії Примаченко

Сьогодні ми поговоримо про українську легенду в світі мистецтва – Марію Примаченко. Можливо ви вперше чуєте її ім'я, але ви точно бачили її картини. Ці чудернацькі, дуже яскраві зображення тварин та українського побуту в сюрреалістичному вигляді запам'ятовуються назавжди. Я для вас підготувала добірку цікавих фактів про художницю та майстриню «наївного мистецтва». Звісно, спочатку поговоримо трохи про її біографію. А потім будуть самі факти. Усі джерела будуть нижче. Тому поїхали!

Народилася Марія Оксентіївна Примаченко 12 січня у 1909 році в селі Болотня на Київщині (де і прожила все своє життя), у родині визнаної майстрині-вишивальниці Параски Василівни та теслі Оксентія Григоровича. У дитинстві хворіла поліомієлітом. Надалі все життя художниця переживатиме страшні болі, не одну операцію і практично на всіх фото буде з милицями. Але через хворобу вона стала не по-дитячому серйозною та спостережливою, загострила слух і зір. Також чимало часу Марія приділяла саме малюванню. Навіть, не зовсім так. Точніше – мистецтву. Родина дівчини була творча. Як вже вище зазначала, її мама – славилась майстерністю вишивання, а тато створював дворові огорожі. Але не забуваємо ще й про бабусю Марії. Вона займалася розмальовуванням писанок. Тому в родині заохочували дівчинку до мистецтва. Якщо ми говоримо про Марію Оксентіївну, не треба думати, що вона лише художниця. Ні. Вона саме майстриня на всі руки (вишивання, ліпка, створення ілюстрацій, художній опис будинків, захоплення керамікою тощо). Через хворобу вона пройшла лише чотири роки навчання в звичайній школі. Але зате у неї були інші таланти, вміння та знання. Ось, ви мені скажіть хто вміє вправно використовувати обидві руки? Таких точно буде мало. Певну художню освіту Марії Оксентіївні вдалося отримати завдяки майстрині з Києва – Тетяні Флорі (приблизно у 1930-х роках). 1936 рік став знаковим у кар'єрі художниці. Тоді відбулася Всеукраїнська виставка народного мистецтва, де експонували її «Звірів з Болотні». Марія стала відомою. Їй присудили диплом I ступеня. Незабаром її роботи з'явилися на Всесоюзній виставці на Московії, а 1937 року – на Міжнародній виставці в Парижі. Потім вже і у Варшаві, Софії, Монреалі, Празі. Виходили статті в періодиці, журналах. Музеї почали купувати роботи художниці. Марк Шагал так захопився її творчістю, що сам почав малювати дивних істот, схожих на звірів, зображених Марією. Померла майстриня 18 серпня 1997. Це я дуууже скоротила її біографію. Тому рекомендую все ж таки не лінитися й заглянути у джерела. Її життєвий шлях доволі незвичний, навіть у порівнянні з «іконами» української культури (Леся Українка, Тарас Шевченко тощо). Переходимо до цікавих фактів.

• Як правильно писати «Примаченко» чи «Приймаченко»? Цим питання й досі задаються. І насправді однозначної відповіді немає. Сама художниця картини підписувала як «Примаченко» або «М. Примаченко», або ж скорочено «М. П.». Але при цьому у своїй статті режисер Лесь Танюк писав, що задавав це питання майстрині. Її відповідь була такою: «Приймаченко, – без сумнівів відповіла вона. – Приймаченки ми, з «Приймаків». Батька мого Овксентія Григоровича дід з бабою в «приймаки» взяли, всиновили. А записали потім російською. Все зіпсували». Але історія на цьому не закінчується. Вже в іншому виданні Марія Овксентіївна відповідала, що вона - Примаченко, тому, що «так у них в селі казали – примак, а не приймак, ну так нехай так і буде». Родичі стверджують, що правильно без букви «й». Ситуація дійшла до того, що у офіційних документах (в указах Президента України за 2008 та 2022 рік) були обидва варіанти написання її прізвища. Щось це мені нагадує п'єсу «Максим Боруля». Там теж була плутанина з прізвищем…
• Писала картини лівою рукою, хоч була правшою.
• Жінка любила творити і за все своє життя створила понад 800 картин. Окрім цього у 1960—1970 роках у видавництві «Веселка» вийшло п'ять книг з ілюстраціями Марії Примаченко, і ще одна — наприкінці 1980-х років. Але і це ще не все. До останнього жінка займалася творчістю – вишивала, ткала, займалася керамікою та розписом будинків. Відкрила власну мистецьку школу оригінального декоративного малюнка, в яку запрошувала талановитих дітей з рідної Болотні.
• Одна продана картина Марії Примаченко змогла забезпечити хлопцям на фронті 125 автівок. На жаль, тут не вказується які саме машини були, але якщо взяти за основу вітчизняний броньований автомобіль «Козак-2» (вартість одного транспорту приблизно 9,2 млн грн.), то це дуже великі гроші.
• Як же без скандалів. Ви не подумайте нічого поганого. Сама Марія Примаченко була неконфліктною. Але після її смерті було декілька скандалів пов'язаних з її ім'ям. Майже усі вони з приводу авторських прав. Наприклад, у 2013 році розгорівся скандал щодо використання малюнків Марії Примаченко в якості реклами. Фінська компанія «Марімекко», яка виробляє одяг і товари для дому, визнала, що один з її фабричних принтів був скопійований з робіт великої українки. Масштаби скандалу збільшило те, що фінський авіаперевізник FinnAir в рамках співпраці з «Марімекко» наніс цей малюнок на свої Аеробуси-330, які літають в Нью-Йорк і на Далекий Схід.
• Які в неї були відзнаки? А ось такі:
• 1937 року на міжнародній виставці у Парижі отримала золоту медаль.
• 1966 року за серію картин «Людям на радість» отримала Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка.
• 1970 року отримала звання заслуженого діяча мистецтв УРСР.
• З 1988 року — народний художник України.
• 2009 рік за рішенням ЮНЕСКО визнано роком Марії Примаченко.
• Відзнака Президента України «Національна легенда України» (20 серпня 2022 року, посмертно) — «за визначні особисті заслуги у становленні незалежної України і зміцненні її державності, захисті Вітчизни та служінні Українському народові, вагомий внесок у розвиток національної освіти, мистецтва, спорту, охорони здоров'я, а також багаторічну плідну громадську діяльність».

Допис хочу завершити цитатою з журналу VOGUE: «Як писав журналіст Юрій Ростов, останні роки свого довгого життя Марія Оксентіївна «в хустці, насунутій на лоб, і зеленій в'язаній кофті сиділа на розкладеному біля печі дивані, накривала хворі ноги ковдрою і спостерігала за життям, яке відбувалось у хаті» — і, можливо, навіть не підозрювала, який величезний внесок вона зробила в українську культуру». Це неймовірна жінка, яка ніколи не гналася за славою чи багатством. Вона просто любила свою справу.

Вікіпедія - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0

Легенда України: історія життя Марії Примаченко - https://www.biblioteka.uz.ua/vistavka/?presentation=291

Хто така Марія Примаченко? Цікаві факти - https://mariyaprymachenko.blogspot.com/p/blog-page_89.html?m=1

День народження Марії Приймаченко: цікаві факти про художницю - https://kl.informator.ua/2023/01/12/den-narodzhennya-mariyi-pryjmachenko-czikavi-fakty-pro-hudozhnyczyu/

Що потрібно знати про художницю Марію Примаченко - https://vogue.ua/article/art-amp/chto-nuzhno-znat-o-marii-primachenko-32145.html 

Кіон Катерина, проєкт UKR story